Видільна система – Тканини. Шкільна біологія

До видільної системи людини відносять нирки, сечоводи, сечовий міхур і сечовидільний канал.

Система виділення виконує такі функції:

1) видалення продуктів обміну речовин з організму;
2) підтримка концентрації солей у крові (тобто регуляція осмотичного тиску);
3) контроль об’єму циркулюючої крові.

Функцію виділення частково виконують і інші органи: легені, шкіра, кишечник.
Нирки — спеціалізовані органи виділення, основна функція яких полягає у видаленні з організму надмірної кількості води, сечовини, мінеральних солей. Вони розташовуються на задній стінці черевної порожнини і вкриті жировою капсулою. У кожній нирці розрізняють зовнішню кіркову та внутрішню мозкову речовину. Основною структурно-функціональною одиницею нирки є нефрон. Він складається з ниркового тільця і канальцевого апарату.

Ниркове тільце нефронів розташоване в кірковій речовині й виконує функцію фільтру.
У нирковому тільці відбувається перший етап сечоутворення — фільтрація. Воно утворене судинним мальпігієвим клубочком і капсулою Шумлянського-Боумена. Капсула являє собою чашу, що охоплює капіляри клубочка; вона виглядає як дві сфери, менша з яких поміщена у велику таким чином, що між їхніми стінками є порожнина. Внутрішня стінка капсули складається з одного шару епітеліальних клітин, які в місцях зіткнення з капілярами мають вирости — ніжки, що значно збільшує поверхню фільтрації. Капіляри мальпігієвого клубочка утворюються з приносної артеріоли і збираються тут же у виносну артеріолу, яка має менший діаметр, ніж приносна. Завдяки цьому створюється ефективний тиск клубочкової фільтрації.

Фільтрації піддаються вода, глюкоза, амінокислоти, деякі гормони, сечовина, йони Na+, Ca2+, K+. Усі ці речовини утворюють фільтрат, або первинну сечу. У крові, що відтікає по виносній артеріолі, залишаються лише формені елементи, білки та молекули інших речовин з масою не меншою за 68 000 кДа.

Далі з ниркового тільця первинна сеча потрапляє в канальцевий апарат нефрону. У канальцях відбувається наступний етап сечоутворення — реабсорбція, яка являє собою АТФ-залежний процес всмоктування більшості молекул, що профільтрувалися, назад у кров.

Канальцевий апарат нефрону складається з системи прямих і звивистих канальців і петлі Генле, яка глибоко заходить у мозкову речовину нирки. Вони утворені одношаровим епітелієм з виростами-війками, що збільшують його поверхню. У різних відділах канальців реабсорбуються вода, іони, глюкоза, а концентрація сечовини дедалі більше зростає. Реабсорбція здійснюється епітеліальними клітинами канальцевого апарату, які потім секретують поглинені ними речовини назад у кров. Кров до канальців доставляють виносні артеріоли, які повторно розпадаються на капіляри. Капіляри проходять уздовж канальців і збираються далі у венули, вени, які в результаті утворюють ниркову вену.

Звивистий каналець відкривається в сечозбірну трубочку, де відбувається подальше всмоктування води. Сеча за системою збірних трубочок надходить у ниркові чашечки, а потім у ниркову миску, яка переходить у сечовід. Пересування сечі по сечоводу здійснюється завдяки перистальтичним скороченням гладеньких м’язів його стінки. Обидва сечоводи відкриваються в сечовий міхур — непарний порожнистий м’язовий орган, де сеча накопичується. Його нижній відділ утворює сечовидільний канал. Сечовидільний канал жінки має довжину 3—6 см, чоловіка — 16—22 см.

У процесі реабсорбції корисні речовини повертаються в кров, а всі інші концентруються, і це призводить до утворення вторинної сечі. Вторинна сеча виводиться з організму.

Розкажи корисну інформацію у соцмережах