In the USA, television developed rapidly after the Second World War, the first colour transmissions being made in 1954. There are over 1000 commercial television companies, and at least three households out of ten can receive ten or more of them. Much US television is geared to news, sport and entertainment, the latter often
quiz shows and films. Since the early 1970s, one of the most widely watched programmes has been the coverage of the annual Super Bowl American football final.
Most television production is in the hands of “the Big Three”: the Columbia Broadcasting System (CBS), the National Broadcasting Company (NBC) and the American Broadcasting Company (ABC). These three have recently been joined by a fourth: Fox Broadcasting, owned by Rupert Murdoch. There is also non-commercial television, the Public Broadcasting System (PBS), which is financed by grants from companies and individuals. It offers quality drama programmes, children’s programmes and national and international news programmes. More than half of all viewers in the USA subscribes to cable television, often referred to as ‘public access TV because members of the public are able to make or contribute to many of its programmes. ‘Cable’ is available on dozens of channels and has become increasingly popular in recent years. Whereas the ‘Big Three’ are subject to strict regulations concerning the material shown, cable viewers can readily see (and videotape) unexpurgated action films,pornographic films, and coarse comedy shows. In Britain, by contrast, cable was watched in only a minority of homes (only 275 000 by the late 1980s), although over 30 channels were available, including terrestrial, satellite and video broadcasts. The situation altered in 1991, when the Cable Authority, which issued licences, supervised programmes, and promoted cable development, was taken bver by the new ITC giving companies a freer hand.
VOCABULARY
to gear [gɪə] to — пристосовувати; пов’язувати з
quiz [kwɪz] show, quiz program телевікторина
coverage [‘kʌvərɪdʒ] — охоплення; висвітлення подій (у пресі, по радіо тощо); трансляція
Super Bowl [‘sju:pə’bəul] — кубок США з американського футболу
grant [gra:nt] — грант; дотація, субсидія
viewer [‘vju:ə] — телеглядач
channel [tʃænl] — канал
unexpurgated [,ʌn’ekspə:geɪtɪd] action [‘ækʃn] fdms — бойовик без купюр, без цензури
coarse [kɔ:s] comedy [‘kɔmɪdɪ] shows — непристойні комедійні вистави
teirestrial [tj’restrɪəl] — що відбувається на землі (на суші)
QUESTIONS
1. When did television in the USA develop rapidly?
2. How many commercial television companies are there?
3. What is ‘the Big Three’?
4. Which programmes does the Public Broadcasting System offer?
5. What can cable viewers see?
Телебачення в США
У США телебачення швидко розвивалося після Другої світової війни. Перші кольорові передачі були здійснені 1954 року. Існує понад тисячу комерційних телевізійних компаній, і принаймні три родини з десяти можуть приймати десять із них або більше. Багато передач американського телебачення пов’язано з новинами, спортом і розвагами, в тому числі з телевікторинами і фільмами.
З початку 1970-х однією з найпопулярніших передач стала трансляція фіналу щорічного кубка США з американського футболу.
Найбільша частина телевізійного виробництва перебуває в руках «Великої трійки»: американської радіомовної компанії «Коламбія бродкастінг систем» (CBS), Національної радіомовної компанії (NBC) і Американської радіомовної компанії (ABC). Нещодавно до них приєдналася четверта — телерадіомовна компанія «Фокс», яка належить Руперту Мердоку. Існує також некомерційне телебачення, Суспільна система телерадіомовлення (PBS), яке фінансується дотаціями від компаній і внесками приватних осіб. Воно пропонує якісні драматичні програми, дитячі програми, а також національні і міжнародні програми новин. Більше половини всіх глядачів у США передплачують кабельне телебачення, часто згадуване як «телебачення суспільного доступу», тому що громадськість може фінансувати або робити багато з його програм. Кабельне телебачення є на багатьох каналах і набуває дедалі більшої популярності за останні роки. Тоді як «Велика трійка» залежна від суворих інструкцій щодо відеопродукції, глядачі кабельного телебачення можуть легко подивитися (і зробити відеозапис) бойовиків без купюр, порнографічних фільмів, непристойних комедійних вистав. На відміну від цього в Британії кабельне телебачення було тільки в меншості будинків (тільки 275 000 наприкінці 1980-х), хоча були доступні понад 30 каналів, у тому числі наземні, супутникові і звичайні телепередачі. Ситуація змінилася 1991 року, коли Агенція кабельного телебачення, яка видавала ліцензії, контролювала програми і сприяла розвитку кабельного телебачення, перейшла до нового органу, Незалежної телевізійної комісії ІТС, яка надає компаніям щедрішу допомогу.