Vasyl Stus was born on January 8, 1938 in the village of Rakhnivka, Ukraine, and died on September 4, 1985 in the camp for political prisoners in Russia.
Though born in the vicinity of the Ukrainian capital of Kyiv, Stus spent his childhood and youth in the Donbas Region, an extremely russified area of Ukraine. After graduating from a Teachers’ Training College he worked as a teacher of Ukrainian language and literature. In 1963 he moved to Kyiv to become a graduate student in literary theory at the Institute of Literature under the Academy of Sciences of the Ukrainian SSR. In 1965, during the period of political thaw in the USSR, Stus publicly protested against the repressions of the Ukrainian intelligentsia, for which he was expelled from his graduate program. In 1972 he was arrested, charged with anti-Soviet propaganda and sentenced to five years in the camps and three years of exile. He returned back to Kyiv in 1979 only to be arrested again eight months
later. This time he was sentenced to ten years of imprisonment and five years of exile. Stus died in a punishment cell at a camp for political prisoners in the Urals. He was 47 years old.
LITERARY WORK
As a poet, Stus started publishing in 1963—1965. His first collections of poetry “Kruhovert” (“The Circuit”), “Zymovi dereva” (“Winter Trees”), and “Veselyj tsvyntar” (“The Merry Cemetery”) were written before his incarceration. However, it is his prison poetry, namely the collections “Svicha v svichadi” (“A Candle in a Mirror”) and particularly “Palimpsesty” (“Palimpsests”) that are considered the height of his creative heritage. Filled with existential anguish, Stus’ prison poetry explores the themes of life and death, fate and destiny,individual choice and responsibility. It is the treatment of these themes that places his works in the context of those written by the most distinguished incarcerated intellectuals, such as Paul Verlaine, Taras Shevchenko, Oscar Wild, Jean Genet, Alexander Solzhenitsyn. Stus also takes the undeniable leading place on the modern Ukrainian literary horizon.
VOCABULARY
in the vicinity [vɪ’sɪnɪtɪ] — поблизу, біля, недалеко; приблизно, близько
political thaw [θɔ:] — політична відлига
to expell [ɪks’pel] — виключати
to sentence [‘sentəns] — засуджувати
imprisonment [ɪm’prɪznmənt] — тюремне ув’язнення
incarceration [ɪn,ka:sə’reɪʃən] — тюремне ув’язнення
to consider [kən’sɪdə] — розглядати; обговорювати; обмірковувати
fate [feɪt] — доля
destiny [‘destɪnɪ] — доля, неминучість
undeniable [,ʌndɪ’nаɪəbl] — незаперечний; безперечний; очевидний
QUESTIONS
1. When was Vasyl Stus born ?
2. Where did he spend his childhood?
3. When did he die?
4. What college did he graduate from ?
5. Why was he expelled from the Institute of Literature?
6. When did he start publishing?
7. What were his first collections of poetry?
8. What themes does Stus’ prison poetry explore?
Український поет Василь Стус
Біографія
Василь Стус народився 8 січня 1938 року в селі Рахнівка в Україні, помер 4 вересня 1985 року в таборі політв’язнів у Росії.
Хоча Стус народився недалеко від столиці України Києва, він провів свої дитячі та юнацькі роки на Донбасі, надзвичайно русифікованому районі України. Після закінчення педагогічного інституту працював учителем української мови і літератури. 1963 року переїхав до Києва, щоб вступити до аспірантури з теорії літератури в Літературний інститут при Академії наук Української РСР. 1965 року, під час політичної відлиги в СРСР, Стус відкрито виступав проти репресій української інтелігенції, за що його було виключено з інституту. 1972 року його заарештували, звинуватили в антирадянській пропаганді і засудили до п’яти років таборів і трьох років заслання. Тому в Київ він повернувся у 1979 році, через вісім місяців його знову заарештували. Цього разу його засудили до десяти років в’язниці і п’яти років заслання. Стус помер у карцері в таборі для політичних в’язнів на Уралі. Йому було 47 років.
Літературна творчість
Як поет Стус почав публікуватися в 1963—1965 pp. Його перші збірки віршів «Круговерть», «Зимові дерева» і «Веселий цвинтар» були написані перед ув’язненням. Проте його «тюремна» поезія, як-от збірки «Свіча у свічаді» і особливо «Палімпсести»,вважається вершиною його літературної спадщини. Сповнена реальних страждань, «тюремна» поезія Стуса досліджує теми життя і смерті, долі та неминучості, індивідуального вибору й відповідальності. Саме звернення до цих тем ставить його твори в один ряд із творами найвидатніших в’язнів-інтелектуалів, таких як Поль Верлен, Тарас Шевченко, Оскар Вайльд, Жан Жене, Олександр Солженіцин. Стус також посідає, безумовно, чільне місце на сучасному українському літературному обрії.