Text for topic: THE LITERATURE OF UKRAINE – Література України

The literature of Ukraine has a 1000-year history. Of great importance for the growth of literature was the establishment in Lviv of the first printing press by Ivan Fedorov in 1574.

In the late of XVIII century Ivan Kotliarevsky wrote his famous epic poem “Eneyida”. Full of Ukrainian folk witticisms and realistic portraits, it was hugely successful. Kotliarevsky was the first who introduced living folk speech into Ukrainian literature.

The appearance of Taras Shevchenko’s Kobzar (1840) ushered in an epoch of romanticism and national self-consciousness.

Realism flourished in the nineteenth century. I. Nechui-Levytsky and Panas Myrny were masters of realistic prose. The end of the nineteenth century produced literary giants such as Ivan Franko and Lesya Ukrayinka, who with their fighting spirit spurred Ukrainians on in their struggle for self-realization. At the close of the century modernism took the place of realism. For example, M. Kotsiubynsky had an impressionistic style of writing concentrated on the reproduction of passing impressions and the exploration of psyche.

The twentieth century began with Renaissance in literature (1920s). Many literary groups and organisations were formed; new, young writers’ works were published; fresh magazines appeared. Some prominent names from this period: M. Kulish, M. Khvylyovy, M. Zerov, V. Sosiura. By the 1930s the great terror began, with its purges, show trials, and repressions. Most of the writers were either killed or driven to suicide. It is estimated that over 250 writers perished during this period! Those who survived (V. Sosiura, P. Tychyna, M. Rylsky) were forced to write on themes suitable for line of the Communist Party. Despite the violent death of so many writers, Ukrainian literature gave the world such well-known names as O. Dovzhenko, O. Honchar, P. Zagrebelny.

A group of writers from the 1960s, known as the “Shestydesiatnyky” (“The Sixtiers”), took advantage of a political thaw initiated by Khrushchov after the death of Stalin, and revitalized Ukrainian literature. The most prominent among them are: L. Kostenko, V. Symonenko, H. Tiutiunnyk, D. Pavlychko, I. Drach, M. Vingranovsky, I. Dziuba, V. Stus, I. Svitlychny, V. Shevchuk.

The whole multitude of prominent writers came in Ukrainian literature now. Among them are Oksana Zabuzhko, Ivan Malkovich, Jurij Andruhovich, Teodozia Zarivna and others.

VOCABULARY

witticism [‘wɪtɪsɪzm] — жарт, дотеп; дотепне зауваження

to usher in [‘ʌʃə] — оголошувати, сповіщати

fighting [‘faɪtɪŋ] — бойовий, войовничий

to spur [spə:] — спонукати, підбурювати

self-realization [self ,riəlaɪ’zeɪʃ(ə)n] — розвиток своїх здібностей, самовираження, самореалізація, самосвідомість

psyche [ saɪki(:)] — душа, дух

purge [pə:dʒ] — очищення; політ, чистка

suitable [‘sju:təbl] — придатний, відповідний, підхожий

violent [‘vaɪələnt] — насильницький

to revitalize [rɪ’vaɪtəlaɪz] — відроджувати

QUESTIONS

1. How old is Ukrainian literature?

2. When did Ivan Kotliarevsky write the famous epic poem “Eneida”? What is your impression about it?

3. What did Taras Shevchenko reflect in his Kobzar?

4. When did realism flourish ?

5. Who were the masters of realistic prose ?

6. What prominent Ukrainian writers of the XIX century do you know ?

7. How can you characterize the great terror in literature?

8. What names of the “Shestydesiatnyky” do you know?

Література України

Література України має тисячолітню історію. Дуже важливим для розвитку літератури було створення Іваном Федоровим першого друкарського верстата у Львові 1574 року.

Наприкінці XVIII ст. Іван Котляревський написав відому епічну поему «Енеїда». Наповнена українськими народними жартами і реалістичними портретами, вона мала величезний успіх. Котляревський першим запровадив в українську літературу живу народну мову.

Поява «Кобзаря» Тараса Шевченка (1840) сповістила про прихід епохи романтизму і національної самосвідомості.

У XIX ст. провідним у літературі був реалізм. І. Нечуй-Левицький і Панас Мирний були майстрами реалістичної прози. Наприкінці XIX ст. в літературу прийшли такі титани, як Іван Франко і Леся Українка, що своїм бойовим духом спонукали українців до продовження боротьби за самореалізацію. Наприкінці того ж століття реалізм поступився місцем модернізму. Наприклад, М. Коцюбинському властивий імпресіоністичний стиль письма, для якого головним є передача миттєвих вражень і дослідження душі.

Двадцяте століття почалося з Ренесансу в літературі (20-ті pp. XX ст.). Утворилося багато літературних груп і організацій; були опубліковані твори нових молодих письменників; з’явилися нові часописи. Ось деякі імена видатних людей цього періоду: Микола Куліш, Микола Хвильовий, Микола Зеров, Володимир Сосюра. З 30-х років у країні почався жорстокий терор із його чистками, показовими процесами та репресіями. Більшість письменників були або вбиті, або доведені до самогубства. Понад 250 письменників загинули в цей період! Ті, хто вижив (Володимир Сосюра, Павло Тичина, Максим Рильський), були змушені писати на теми, що відповідали інтересам комуністичної партії. Незважаючи на насильницьку смерть стількох письменників, українська література дала такі відомі світу імена, як Олександр Довженко, Олесь Гончар, Павло Загребельний.

Група письменників 60-х років, відомих як «шістдесятники», скориставшись політичною відлигою, початою М. Хрущовим після смерті Сталіна, започаткувала відродження української літератури. Серед них найвидатніші — Ліна Костенко, Василь Симопенко, Григір Тютюнник, Дмитро Павличко. Іван Драч, Микола Вінграновський, Іван Дзюба, Василь Стус, Іван Світличний, Валерій Шевчук.

Нині в українську літературу прийшла ціла плеяда відомих письменників. Серед них — Оксана Забужко, Іван Малкович, Юрій Андрухович, Теодозія Зарівна та інші.

Розкажи корисну інформацію у соцмережах