Центральна частина стебла деревних рослин зайнята деревиною, далі йде тонкий прошарок твірної тканини — камбію, ззовні розташовується кора.
Головна маса деревини становить омертвілі клітини: судини та трахеїди, що виконують провідну функцію, і різні види склеренхімних клітин. Також до складу деревини входять паренхімні клітини, їх особливо багато в центральній частині, де вони утворюють серцевину. Співвідношення клітин визначає фізико-механічні та хімічні властивості деревини.
Камбій являє собою тонкий прошарок бічної меристеми, у результаті поділу і диференціації клітин якої відбувається наростання стебла в товщину. Свою роботу камбій здійснює протягом вегетативного періоду, а взимку його діяльність припиняється. Річні кільця на зрізі стовбура показують приріст за кожний вегетаційний період.
Кора складається з двох відділів — кірки і лубу. Луб прилягає до камбію, складається з ситоподібних елементів, паренхімних клітин і луб’яних волокон, які є механічною тканиною і виконують опорну функцію. Кірка розташована ззовні, утворюється в результаті багаторазового закладання прошарків перидерми й виконує захисну функцію.
Транспорт води та розчинених у ній речовин від коренів до листків здійснюється провідними елементами деревини, а транспорт продуктів асиміляції від листків до коренів — провідними елементами лубу.