Є симптоми, які не можна ігнорувати. Найсильніший головний біль у житті, що виник раптово. Оніміння обличчя або руки. Короткочасне порушення зору чи мови. Усі ці стани можуть бути ознаками судинної катастрофи — або її попередженням. Судини головного мозку не видно ані на звичайній КТ, ані на МРТ без спеціального протоколу. Щоб оцінити їхній стан детально, існує окремий метод — КТ-ангіографія.
Що таке КТ-ангіографія судин головного мозку
КТ-ангіографія — це різновид комп’ютерної томографії, при якому в кровотік вводять контрастну речовину, а апарат фіксує її розподіл по судинах у режимі реального часу. У результаті діагности отримують тривимірну карту артерій і вен головного мозку з точністю до дрібних гілок. Це дозволяє оцінити прохідність судин, виявити ділянки звуження, розширення або аномального розгалуження — усе те, що залишається невидимим на стандартних знімках.
На відміну від класичної інвазивної ангіографії, при якій катетер вводять безпосередньо в судину, КТ-ангіографія потребує лише внутрішньовенної ін’єкції контрасту. Це суттєво знижує ризики та дискомфорт для пацієнта, але при цьому дає цілком порівнянну діагностичну цінність у більшості клінічних ситуацій.
Які патології виявляє КТ-ангіографія
Метод є основним інструментом діагностики аневризм судин головного мозку — патологічних розширень стінки артерії, які можуть розірватися в будь-який момент і спричинити крововилив. Саме КТ-ангіографія дозволяє виявити аневризму ще до розриву, коли втручання є планованим і значно безпечнішим.
Крім аневризм, обстеження виявляє артеріовенозні мальформації — аномальні сплетіння судин, що є джерелом підвищеного ризику інсульту; стенози і оклюзії артерій при атеросклерозі; тромбоз венозних синусів; судинні зміни при пухлинах мозку, коли важливо оцінити кровопостачання новоутворення перед операцією; а також наслідки перенесеного інсульту з точки зору стану судинного русла.
Кому і коли призначають це обстеження
Поллар діагностичний центр проводить КТ-ангіографію судин головного мозку пацієнтам із широким спектром показань: при підозрі на аневризму або мальформацію, після транзиторної ішемічної атаки — «мікроінсульту», при хронічному головному болю, причину якого не вдалося встановити іншими методами, а також при наявності судинних факторів ризику: артеріальної гіпертензії, цукрового діабету, атеросклерозу, спадкової схильності до інсультів. Обстеження також призначають у плановому порядку перед нейрохірургічними операціями та для контролю після лікування судинних патологій.
Як підготуватися і що відбувається під час процедури
Підготовка передбачає кілька обов’язкових кроків. По-перше, утриматися від їжі за 4–6 годин до процедури — контрастна речовина може спричинити нудоту на повний шлунок. По-друге, за направленням або рекомендацією діагноста здати аналіз на рівень креатиніну в крові: стан нирок є ключовим критерієм допуску до введення контрасту. По-третє, обов’язково повідомити про всі алергічні реакції в анамнезі, прийом метформіну та захворювання щитоподібної залози — ці фактори впливають на вибір контрастного препарату і тактику проведення обстеження.
Сама процедура займає від 15 до 30 хвилин. Медсестра встановлює внутрішньовенний катетер, після чого вводиться контрастна речовина — пацієнт може відчути короткочасне тепло або легкий металевий присмак у роті, що є нормальною реакцією. Після завершення сканування досвідчені діагности діагностичного центру обробляють отримані дані та формують детальний висновок із тривимірною реконструкцією судинного русла. Пацієнт отримує повний комплект матеріалів для подальшої консультації.
